Экономика и бизнес

Вeснa 2020 рoку кинулa нeпрoсті виклики, ствoривши рaзoм із труднoщaми нoві мoжливoсті на бізнeсу. Укрaїнські мeдіa нe втoмлюються гoвoрити прo зміни, які тoркнулися ринку нeруxoмoсті під впливoм кoрoнaкризи. Aлe нe вaртo звинувaчувaти лишe COVID-19 у всіx нeгaрaздax будівeльнoї гaлузі, кaжe Вітaлій Грусeвич, гoлoвa прaвління міжнaрoднoгo бізнeс-oб\’єднaння The Wall-Ukraine. В інтeрв\’ю з ним дeлo пoгoвoрилo прo спрaвжні рeaлії, прoблeми тa нoві мoжливoсті исполнение) будівeльників Укрaїни. 

Пaнe Вітaлію, знaчнa чaстинa кoмпaній кількa місяців стурбoвaнa ситуaцією нaвкoлo COVID-19. Як нa пoчaтку нoвoгo сeзoну пoчувaють сeбe будівeльні кoмпaнії? Чи вдaлoся пристoсувaтися дo нoвиx умoв вeдeння бізнeсу? 

— Бaгaтo xтo oчікувaв oбвaлу ринку нeруxoмoсті в Укрaїні. І були тривoжні сигнaли, aлe цьoгo нe стaлoся. Нa пoчaтку oсінньoгo сeзoну кoмпaнії вжe звикли прaцювaти в нoвoму рeжимі тa прeкрaснo спрaвляються.

Вжe стaли пoмітніші нoві тeндeнції ринку: збeрeгти пoзитивну рeпутaцію тa зaвeршити прoeкти бaгaтьoм oргaнізaціям дoпoмoгли пaртнeрські віднoсини з іншими вeликими систeмним кoмпaніями. Відтaк, oб»єкти пoчaли рeaлізoвувaтися 2-3 дeвeлoпeрaми oднoчaснo. 

Зрoзумілo, дo нoвoгo рoку нaдoлужувaтимуться втрaчeні тeрміни і тeмпи будівництвa, xoчa вoни нe критичні интересах систeмниx кoмпaній, aлe ж всe-тaки трoxи змістилися. Прaвдa, більшість грaвців ринку зaпуск нoвиx мaйдaнчиків пeрeнeсли нa 2021 рік.

Тoбтo кoрoнaкризa пoвeрxнeвo вплинула для будівництво України.

— Не варто виправдовуватися коронакризою, переважною причиною стали складнощі насамперед пов»язані із започаткованими до самого кризи глобальними економічними негараздами, управлінням державним сектором галузі та саботирование реформи ДАБІ на місцях.

Після першого послаблення карантинних обмежень відповідно давно стратегії розвитку The WALL-Ukraine та підтримки компаній-резидентів, ми проводили онлайн-зустрічі та робили моніторинг проблем у будівельних компаній. Опрацювали велику кількість скарг від бізнесу. І що нас здивувало, просто так це те, що 62 % скаржилися в перешкоди у видачі дозвільної документації для будівництво і введення будинків в експлуатацію, а самоё ДАБІ наче обірвала свої канали комунікації з бізнесом.

Ви згадали насчет реформу ДАБІ. У Верховній Раді продовжують працювати надо законодавчими змінами аби запустити другий етап реформи ДАБІ. Вам можна назвати прихильником цієї реформи?

— Останні роки будівельна галузь наскільки задихалася від корупції у ДАБІ, що сьогодні переустройство гостро необхідна. При цьому важливо малограмотный лише добре знати предмет регулювання та логіку змін, але й варто вміти прогнозувати результати. Є моменти, які викликають сумніви щодо їх доцільності та ефективності. Очікуються реформаторські зміни у 12 діючих законах України. Зокрема, «Ради основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Для регулювання містобудівної діяльності» та інші.

Як тільки уряд повідомив относительно ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції і створення нових органів, експерти The Wall спільно з резидентами та іншими гравцями ринку опрацювали Намерение Закону «Про внесення змін предварительно деяких законодавчих актів щодо першочергових заходів з реформування державного регулювання у сфері містобудування» та направили відкрите звернення Прем»єр-міністру України Денису Шмигалю з напрацьованими пропозиціям, що стосуються реформування Державної архітектурно-будівельної інспекції. 

Получи вашу думку, що не где-то з реформою? 

— Влітку ми тщательно розбирали презентацію Офісу простих рішень та результатів з реформування державного управління у сфері містобудування. Исполнение) загального розуміння розповім на прикладі цієї ініціативи. 

Позже передбачається, що єдиним джерелом містобудівної інформації має стати містобудівний ассортимент. Це чудово, але це вже є у діючому законодавстві. Однак і шелковица треба суттєво попрацювати над його актуальністю та наповненням. Рухатись впредь до впровадження повноцінного багатошарового містобудівного кадастру ради прикладом або на основі земельного кадастру є правильним рішенням, хоча й воно потребує часу та масштабного фінансування, джерела якого одним духом знайти важко. 

На нараді у Прем»єр-міністра из-за участі пана Саакашвілі прийняли мою пропозицію оборона надання містобудівних умов і обмежень як витягу з містобудівного кадастру. Відповідно, цей витяг має формуватися уповноваженим архітектурним органом аль розробником містобудівної документації, або ж безпосередньо архітектором проекту з наявної містобудівної документації, який має поддерживать вагому персональну відповідальність. Однак, наявністю актуальної містобудівної документації можуть похвалитись издали не всі населені пункти України, малограмотный кажучи про ОТГ.

Вважаю вірним напрямом створення інституту юридичних осіб, уповноважених вслед здійснення містобудівного контролю, яке передбачено вследствие механізм страхування їх цивільно-правової відповідальності: СС2 — 3 млн $, СС3 — 5 млн $. Але і после этого у мене є сумніви, оскільки страхування відповідальності має залежати від вартості контрольованого об»єкту; суб»єкти контролю мають відповідати чітко виписаним ліцензійним умовам; потрібно впровадити алгорифм контролю та публічного висвітлення його результатів; запровадити вагому фінансову відповідальність ради нехтування вимог здійснення контролю.

Пропозиція впровадити в правове край будівництво за єврокодами теж без- новація. В Україні давно є можливість проектувати і будувати из-за єврокодами, але необхідно нормативно впровадити механізм проходження експертизи проекту. Такої спеціалізації в експертних організацій в Україні далеко не існує. В європейських країнах проектну документацію перевіряють більш досвідчені проектувальники.

Це в среднем коротко по головних тезах. Варто додати, що важливо в новому законодавстві оборона регулювання містобудування жодним чином приставки не- нівелювати реформу децентралізації і дозволити бізнесу робити вибір органів интересах отримання дозволів: чи у Державній сервісній службі, чи територіальних органах, чи в органах місцевого самоврядування.

А вслед своєю суттю запропонована реформа ДАБІ відповідає ключовим викликам галузі? 

— Прогресс запропонована невідомими авторами. На моє переконання, перед ініціатив долучені бенефіціари корупційної системи ДАБІ, адже конфлікт корупційного адміністрування ДАБІ полягав здебільшого у поєднанні дозвільних та контрольних функцій цього органу. Контрольну функцію давно видачі дозволу (при наданні адміністративної послуги) ДАБІ виконувала в нарушение закона, з метою залучення до «перемовин» кінцевого інвестора.

Виявляючи «порушення», ні в кого не накладались штрафні санкції, лише видавались відмови вслед відмовами. У випадках законного будівництва совершенно зводилось до придбання вхідного квитка. А випустивши незаконний дозвіл после неправомірну вигоду, чиновники ДАБІ натикалась получи тиск громадськості та різних органів з вимогою прочертить перевірку і скасувати документ, за який інвестор вже заплатив. В таких випадках і отриманого ніхто безлюдный (=малолюдный) хоче повертати, і відповідати на запитання: «куди дивились присутствие видачі?» — досить ризиковано. Відтак розділення повноважень призведе лише предварительно розв»язання рук чиновникам та посилення корупції.

Чинне получи и распишись сьогодні законодавство містить ефективне регулювання контрольною та дозвільною функцією. После великим рахунком, для подолання корупції достатньо було поставить зміни до відповідних порядків, що регулюються постановами Уряду та внутрішніх наказів самої ДАБІ щодо затвердження деталізованих технологічних карток. Але всі питання зводяться предварительно політичної волі, інтересів, великих грошей та застарілої нормативної бази, рядом якій важко будувати за сучасними підходами та технологіями без участия порушень.

Як гадаєте, на що варто звернути увагу Україні аби покращити інвестиційний клімат?

— Варто почати працювати надо змінами в промисловій політиці. Вже рік тому спостерігався убавление. Ant. подъём українського промвиробництва, а карантин вдвічі його прискорив. Позитивно, що остання програма Кабміну серед заходів щодо відновлення промисловості декларує сприяння розвитку індустріальних парків з усією необхідною інженерно-технічною та транспортною інфраструктурою. Счастливо оставаться-який виробник потребує інфраструктури: дороги, порти та залізниці, доступність до самого аеропортів й терміналів, пропускні пункти. Інвестору потрібен регламент у цих сферах. Доступність до цього всього можуть забезпечити індустріальні судьба. Сама їх ідея в світі: створити інфраструктуру про інвестора. 

Сучасні індустріальні судьба забезпечують щорічне збільшення макропоказників багатьох держав світу. Наприклад, у Туреччині упродовж 1995-2017 рр. понад 80% прямих іноземних інвестицій були зосереджені саме в індустріальних парках. Тоді ще у 2013 році Туреччина повністю «погасила» свою заборгованість раньше МВФ. Але і сьогодні турецька влада продовжує будівництво індустріальних парків в різних провінціях країни.

Подразумевать, відновлення промисловості за рахунок будівництва індустріальних парків.

— (до, як один із ключових факторів. Сверху жаль, в Україні ситуація з розвитком індустріальних парків критична. Ми маємо 43 індустріальні судьба. Це одне з найнижчих в світі чисел. Але мол-юре і де-факто, як завжди в українських реаліях, говорять ради різне. Прикладів ефективного розвитку бодай одного із них ми безграмотный бачимо.

На сьогодні у Польщі функціонують 82 індустріальні парение, у Німеччині понад 200, у США та Китаї понад 400, а в Південній Кореї понад 1000. В Україні перші 12 парків були внесені перед Реєстру індустріальних (промислових) парків лише у 2014 році. Це коль перші індустріальні парки з»явилися у Західній Європі та США ще наприкінці XIX — початку XX сторіччя. 

В чому тоді дело України, що парки не створюються? 

— Ми багато спілкуємося з іноземними інвесторами держи тему індустріальних парків. І буквально завжди чуємо: «Нам цікава Україна, ми готові в неї інвестувати, але які є переваги?». Таково у ході розмови маємо дати чітку відповідь относительно підтримку держави у цьому питанні. 

Відверто кажучи, кроме пільг в українські індустріальні парки ніхто безграмотный прийде. Особливо якщо порівняти пільги та преференції від держави у найближчих сусідів.

Наприклад, у білоруському індустріальному парку «Огромный камінь» компанії звільняються від податку бери прибуток на 10 років і сплата цього податку вслед за ставкою є вдвічі нижчою до 2062 року, а також повне звільнення від податку бери нерухомість та податку на землю для цей же термін, немає податку получи дивіденди протягом 5 років з моменту появи дивідендів. 

Що іще такого цікавого… Возьми території парку діє режим особливої економічної зони з можливістю безмитного ввезення товарів ради їх переробки під митним контролем. У рамках бізнес-турів ми маємо можливість показати цей лес і компанії можуть одразу на місці обговорити перспективи співпраці.

Щось подібне ми можемо зробити в Україні? 

— Звичайно. В першу чергу потрібні законотворчі ініціативи. Цього року в народних депутатів народилися законопроекти насчет зміни до закону «Про індустріальні судьба». Комітети Верховної Ради України нині розглядають проекти №3724 і №3725. Передбачається, у вересні вони вже потрапить после сесійної зали. Основне їх завдання це надати різні економічні стимули для того компаній — резидентів індустріальних парків в Україні. Хоча чимало аналітичних центрів закликають народних депутатів суттєво їх доопрацювати. 

А території достатньо, аби розмістити такі мойры? 

— Теоретично Україна може забезпечити реалізацію понад 200 вітчизняних індустріальних парків, відповідно це можливості залучення понад 20 млрд доларів інвестицій, враховуючи галузеві пріоритети звісно.

Ми ведемо переговори з китайськими інвесторами і орієнтовані створити індустріальні колесо фортуны на території великих промзон, дескать вже є необхідна інфраструктура та комунікації. Беспричинно інвестор не витрачатиме зайві кошти, що є одним із наших аргументів в діалозі. Пользу кого прикладу, Дніпро має понад 700 гектарів занедбаних промислових зон, що рівноцінно будівництву щонайменше п»ятьом індустріальним паркам. Близькість порту та вдале географічне розташування створює високий потенціал розвитку індустріальних парків в цьому регіоні.

Зрештою тільки законопроектами оборона індустріальні парки та пільгами малограмотный вирішити всі питання інвестицій. В нас монопольна «Укрзалізниця», і високі портові збори, дороги приставки не- пристосовані для великого навантаження, давно цього всього є й значні прогалини в законодавстві, податковій та судовій системі — усе це нівелює переваги індустріальних парків в целях іноземних інвесторів.

Наостанок я вам одним заходом запропоную невеликий бліц. Скажіть, запустити автоматичні e-послуги в (видах будівельних об\’єктів складно?

— Ні. Якщо малограмотный буде штучних бар»єрів, як у 2010, если запускали реєстр ДАБІ, який соответственно суті і не був переданий держи баланс держави: практично 10 років реєструвалися дозволи і сертифікати безлюдный (=малолюдный) в офіційній системі, що ускладнювало розгляд кримінальних справ, які ініціювалися согласно цьому реєстру. Запуску електронної системи повинно передувати наведення ладу з процедурами та процесами взаємодії.

Нате порталі «Дія» до листопада поточного року мають працювати електронні послуги ради всіх категорій наслідків СС1, СС2 і СС3. Мінцифри встигне?  

— Електронна системка у перші дні запуску для категорій наслідків СС1 малограмотный працювала взагалі. Компанії, які намагалися нею користуватися, та органи самоврядування майже місяць нам писали оборона нестабільну роботу всіх опцій. Будемо спостерігати, як цей процес пройде з СС2, СС3, адже после того потрібно вказувати набагато більше інформації з точки зору реєстрації в системі, крім цього необхідний взаємозв\’язок з великою кількістю інших реєстрів.

Бізнес зацікавлений в участі у цьому експерименті? 

— Звичайно. Компанії навіть виявляють бажання долучитися по бета-тестування послуг. Наразі нате етапі тестування перебувають три перші послуги у сфері містобудування — підготовчі роботи, повідомлення нате підставі будівельного паспорта та документи за СС1! 

Сьогоднішні результати, програми «Велике будівництво» викликають у вы надію чи розчарування?

— Скоріше надію, ніж розчарування. Хоча деякі моменти мають спірний вид. 

Чи правильно, що більшу частину коштів уряд спрямував сверху дорожнє будівництво? 

— Будівництво доріг завжди важлива та позитивна ініціатива.

Велика конкуренція під полоса тендерів у будівельній галузі? 

— Средство закупівель Прозоро потребує вдосконалення в (видах будівельної галузі із обов»язковим застосуванням двоступеневих тендерів. Наразі политическое устройство дозволяє зловживати з боку державних замовників і тому без- користується довірою з боку бізнесу.

Чи беруть у тендерах линия іноземні компанії? 

— На недержавному електронному майданчику закупівель, який впровадила The Wall-Ukraine, іноземні компанії подають свої пропозиції в кожному тендері. Тільки під полоса тестування платформи було здійснено закупівель держи суму майже 5 млн. грн. После системи додано десятки перевірених постачальників будівельних матеріалів з іноземними інвестиціями. 

Нате початку року уряд активно підхопив тему іпотечного кредитування. Зрозуміло, що будівельні компанії «из-за» іпотеку. А банки?

— У цій ситуації українські банки залежать від вартості фінансових ресурсів та регуляторного тиску. Ринкові гроші поки що дорогі, кредитування первинної нерухомості має чимало ресторанчик»єрів з погляду Нацбанку. Тому наразі кредитування спостерігається ли за напрямком партнерських із забудовником програм, либо введеної в експлуатацію нерухомості. Про масовість малограмотный варто підіймати питання.

Те, що це питання завмерло в очікуванні, винні банки?  

— Ні. Переважну більшість питань регулювання з метою здешевлення іпотечних кредитів має вирішити эмблема. Свою роль також мають і мораторій получай стягнення валютних кредитів, і необхідність зниження вимог после резервування банками коштів, і коронакриза, нестабільна політична ситуація.

Спілкувалась Ганна Ковцуняк, спеціально для того дело