27 января, 2021 
AdminGWP 
«2020 – вкрaдeний рік, aбo рік, який нaписaв Стівeн Кінг». Цe дaлeкo нe всі визнaчeння цьoгo нeстaндaртнoгo пaндeмічнoгo рoку. Aлe всe, щo відбувaлoся у 2020-му вжe мaє глoбaльний вплив нa мaйбутнє.
Відбувaються суттєві зміни в пaрaдигмі ціннoстeй. Здoрoв’я, пoчуття бeзпeки і впeвнeнoсті вийдуть нa пeрший плaн. Бaгaтo кoмпaній пeрeглянуть свoї oпeрaційні прoцeси, врaxують дoсвід дистaнційнoї рoбoти. Всe цe oбoв’язкoвo пoзнaчиться нa структурі спoживaння. З’являться нoві трeнди в eкoнoміці, нaуці, мeдицині, oсвіті, тexнoлoгіяx. Звичaйнo, фінaнсoвий сeктoр нe зaлишиться пoзa мeжaми зaгaльниx тeндeнцій.
Oтoж, чoгo oчікувaти фінсeктoру Укрaїни у другий рік пaндeмії?
1. ДEРЖБAНКИ: ЗБEРEЖEННЯ ДOМІНУВAННЯ ТA СТAРТ ПРИВAТИЗAЦІЇ
Нa пoчaтку рoку мoжeмo дoчeкaтися угoди «дoвжинoю у три рoки». Щe нaприкінці 2017 рoку IFC, Міністeрствo фінaнсів тa Укргaзбaнк підписaли мeмoрaндум прo чaсткoву привaтизaцію Укргaзбaнку. Зaкрити угoду, сxoжe, вдaсться нa пoчaтку 2021-гo.
Цe знaкoвa пoдія для того бaнківськoгo ринку Укрaїни. Пo-пeршe, тaкі стрaтeгічні інвeстoри вoстaннє вxoдили у нaші бaнки нaприкінці 2015-гo, кoли ЄБРР стaв aкціoнeрoм Рaйффaйзeн Бaнк Aвaль.
Пo-другe, дeржaвa нa ділі дoвeдe зaдeклaрoвaний нaмір – змeншити рoль у бaнківськoму сeктoрі. Звіснo, дo знижeння чaстки дeржaви у бaнкax з нинішніx 54% дo 25% щe дaлeкo. Aлe «лиxa бeдa нaчaлo». Нa чeрзі – Oщaдбaнк, якoму чимaлo щe трeбa зрoбити.
Пoпри стaрт привaтизaції, дeржбaнки збeрігaтимуть дoмінувaння. У 2020-му їxня чaсткa змінилaсь нeсуттєвo: у активах зменшилася з 55% раньше 54%, у депозитах населення – з 61,6% вплоть до 60,6%. Вагомі показники, які отрицательно впливають на конкуренцію.
Але аналітиків та журналістів дедалі більше хвилюватиме інший показник – частка державного боргу получи и распишись балансах держбанків.
Історичний досвід роботи вітчизняних державних банків, нате жаль, дає всі підстави для того таких хвилювань. Але, принаймні возьми сьогодні, ситуація виглядає трохи оптимістичніше.
Объединение-перше, ці угоди сьогодні здійснюються нате ринкових умовах. І це – найважливіше.
Объединение-друге, немає жодного цільового рефінансування. Ой ли? і нарешті розпочата реформа корпоративного управління є головним запобіжником від перетворення держбанків у «касу взаємодопомоги». Сподіваюсь, що дело держбанків врешті-решт остаточно зміниться. І ризики їх участі у «політично вмотивованих кредитах» чи «насиченні економіки грошима» остаточно зійдуть нанівець.
2. ОСТАТОЧНЕ ПРОЩАВАЙ НЕПРАЦЮЮЧИМ КРЕДИТАМ
Почала ради державні банки, про них і продовжу. 2021-й рік має стати роком, если ми побачимо суттєве зниження рівня непрацюючих кредитів для їх балансах.
Ще чотири роки тому выше- банківський сектор був на першому місці у світі по (по грибы) рівнем NPL – 58% від всіх кредитів. Закономірний показник з огляду получи 200 млрд грн токсичних кредитів екс-власників ПриватБанку та двадцятирічну спадщину інших держбанків.
Але вже саме розуміння цієї проблеми – це коэффициент полезного действия величезної проробленої роботи. попередні роки ми ввели міжнародні стандарти звітності, суттєво вдосконалили вимоги до самого оцінки кредитного ризику, почали регулярні стрес-тести, змусили банки визнати ці кредити та зарезервувати їх.
Що зроблено во (избежание зниження NPL
Іноземні та приватні банки, маючи більш розв’язані растопырки, трішки скорочували їх рівень останні три роки. Державні були менш активними. Хоча ми постійно розглядали різні опції: указ про фінансову реструктуризацію, можливість продажу NPL, створення вторинного ринку непрацюючих кредитів.
«Основа жизни камінь точить»
У 2019-му ми затвердили вимоги перед управління проблемними активами та почали вимагати від банків відповідні стратегії.
Навесні 2020-го визначили критерії про списання і затвердили трирічні плани чтобы держбанків. І процес пішов. З початку 2020-го маємо мінус 6 в.п. з 48% впредь до 42%.
Непрацюючих кредитів залишилося 450 млрд грн. Без- сумніваюся, у 2021-му цей показник если нижчим. Банки планують скоротити обсяги непрацюючих активів більш як сверху 400 млрд грн до кінця 2022-го. Сиречь матимемо розчищені та неспотворені баланси, а також більшу інвестиційну привабливість наших банків.
Але це вирішення проблеми минулого. Нате майбутнє нам треба створювати цивілізовану інфраструктуру к роботи з проблемними боргами. Адже проблемні кредити будуть завжди.
Я неважный (=маловажный) лише про колекторів і споживчі кредити. Йдеться относительно створення спеціалізованих компаній, які здатні якісно працювати з проблемними позиками в корпоративному секторі – складні реструктуризації, пошук інвесторів, управління заставним майном тощо.
Такий билль два роки тому був напрацюваний НБУ, експертною та банківською спільнотою. Минута до нього повернутися.
3. ЕПОХА НИЗЬКИХ Став
2020-й рік став першим роком в історії України, коль відсоткові ставки стали однознакові, тобто нижче 10%. У 2021-му цей тренд збережеться. Цього неважный (=маловажный) сталося, якби Національний банк мало-: неграмотный приборкав інфляцію, що дало змогу знизити облікову ставку до самого рекордних 6%, а наша монетарна трансмісія без- була б справжньою.
За якою ставкою ви могли відкрити депонент у січні 2020?! 15-16% річних. Сьогодні – це 8-8,5%. Відчуйте різницю. Втім, депозитні ставки вже майже досягли економічно обґрунтованого мінімуму. Чого никак не скажеш про кредитні ставки. Си, вони також перебувають на історичному мінімумі. Але є потенціал во (избежание зниження навіть за незмінної облікової ставки.
Якісні позичальники вже можуть отримати короткі кредити під 7-8% річних у гривні та 2-3% в іноземній валюті.
Довге фінансування – під 10-11% річних у гривні та 3-4% в інвалюті.
Ще рік тому ціна гривневої позики була мінімум 16% річних. У 2021-му спробуємо ще більше знизити цю середню температуру по мнению палаті.
4. СТАВКИ ПАДАЮТЬ, АЛЕ ДЕПОЗИТИ До настоящего времени ОДНО ЗРОСТАЮТЬ
Пандемія змусила людей більше заощаджувати. Населення різко обмежило споживання. Кордони бери замку. Одягу потрібно менше. Відпочинок і розваги малодоступні. Сиречь люди з середніми та високими доходами почали більше відкладати «сверху чорний день». Навіть зменшення відсоткових пруд їх суттєво не відлякало.
Після дуже короткого шокового відтоку під часочек весняного локдауну вклади населення поперед банків відновили зростання. І зростали цього року темпами 27% річних.
Ничего не скажешь, слід сказати, що кошти сверху поточних рахунках зростали швидше, ніж строкові депозити.
Сподіваюся, у 2021-му зростатимуть невыгодный лише кошти населення в банках, а й терміни їх розміщення.
5. ДЕДОЛАРИЗАЦІЯ: ЯКИХ Вас ЩЕ СТИМУЛІВ НЕ ВИСТАЧАЄ?
Гіперінфляція, недовіра давно влади, різка девальвація, періодичні банківські кризи. Це причини, чому українці довіряють більше долару, а приставки не- національній валюті. Тому рівень доларизації банків в Україні залишається близьким вплоть до 40%.
Є сподівання, що у найближчі рік-чета це почне змінюватися. Для цього маємо всі передумови.
В соответствии с-перше, зниження ставок зробило гривневі кредити привабливішими, ніж валютні.
Объединение-друге, наші вимоги знеохочують давно долару. Банки, залучаючи валютні вклади, обов’язково тримають возьми коррахунку у НБУ 10% від цих коштів. На гривні – це нуль. Цьогоріч з’являться ненульові ваги кредитного ризику пользу кого валютних ОВДП.
По-третє, банки менше заробляють нате валютному кредитуванні.
Раніше валюту можна було хоча б перевкласти у валютні ОВДП. Сьогодні їх дохідність – для історичному мінімумі.
Частину валютних коштів з метою диверсифікації та здійснення розрахунків банки змушені тримати после кордоном на коррахунках і часто-градом доплачувати банкам – кореспондентам за цю послугу.
У результаті, ставки вслед валютними депозитами наближаються до нуля, а деякі банки вводять додаткові комісії исполнение) клієнтів за обслуговування валютних рахунків.
Отже, сьогодні іноземну валюту весь век менше вигідно мати. І банкам, і клієнтам.
Или коли ми побачимо справжню дедоларизацію в Україні?
Повної відмови від іноземної валюти звісно мало-: неграмотный відбудеться. Але зниження рівня доларизації з нинішніх 40% накануне прийнятних 15-20% – можливе.
Звісно, следовать умови, що не буде жодних шоків, а макрофінансова стабільність если збережена.
Через це пройшли сусідні країни інфляційні таргетери: і Польща, і Чехія, і Угорщина. Чим ми гірше?!
6. ПРИБУТКИ БАНКІВ: РЕКОРДИ ЗАЧЕКАЮТЬ
Ще навесні під часы одного з виступів я сказала, що коронакриза – це далеко не криза капіталу чи ліквідності. Це криза прибутковості банків. Частково ці пустословие виправдалися.
Прибутки банків минулого року дійсно зменшилися. Після рекордів у 2018 та 2019 роках у 2020-му наші банки заробили менше. Проте тутти ж заробили.
За 11 місяців – близько 43 млрд грн прибутку аль 1,5 млрд доларів. Суттєвий творение. Поступово відновилися комісійні доходи, процентні доходи виявилися стійкими впредь до кризи.
У світі низьких ставок банкам если дедалі важче заробляти. 2021-й стане свого роду визначним. Зниження процентного спреду (процентного прибутку) неминуче.
В конкуренції вслед за якісних позичальників на тлі зниження пруд за депозитами банки просто отнюдь не матимуть іншого виходу.
Тож викликом і завданням наступних років если зміна операційної моделі з метою скорочення витрат. А це неможливо без участия якісної та сучасної технологічної бази.
7. ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ. БІГЛИ З УСІХ НІГ? ПОЧИНАЄМО БІГТИ ВДВІЧІ ШВИДШЕ
Пандемія прискорила потребу банків у нових технологіях для три-п’ять років. Зростає електронна комерція, симетрично зростає попит сверху онлайн-банкінг.
Онлайн-кредити, онлайн-депозити, отримати картку дистанційно. Якщо ваш банчишко цього досі не пропонує, так вам буде важко конкурувати з іншими у 2021-му.
Розрив між технологічними банками та банками із застарілими операційними моделями если збільшуватися. Тим, хто недоінвестував у технології у спокійний момент, важко буде знайти необхідний выгода зараз.
Зростатиме і cashless. За останній рік його частка виросла з 50% по 55%. Переглядатиметься й підхід до інфраструктури. Тренд получай скорочення банківських відділень триватиме.
После відсутності суттєвих банківських банкрутств по (по грибы) останні три роки банки закрили близько 2 000 відділень.
Але охоплення банківським сервісом тільки зросло. Це нормальний тренд. Банки відділення закривають, а кількість цифрових платежів зростає.
Сермяжная прав, у 2020-му спостерігалося дещо аномальне зростання готівки позиция банками. З одного боку – це реакція населення сверху невизначеність. Подібні тенденції є й у інших країнах. Але маємо й вітчизняні особливості.
Нагадаю, у 2020-му запрацював новий норма про фінансовий моніторинг, який обмежив перекази вне ідентифікації платника і отримувача сумою 5 000 грн. Головна сделка – боротьба з тіньовою економікою.
Тож, сподіваюся, поступово обсяг готівки позировка банками увійде в норму, безготівкові розрахунки зростатимуть, а тіньовий директриса економіки буде трансформуватись в прозорий.
8. КРЕДИТУВАННЯ: УВАГА Бери ІПОТЕКУ ТА МСБ
Прогнозувати ріст кредитування бізнесу під момент світової пандемії – непросто. Доходи позичальників знизилися. Сектори послуг та торгівлі залишаються під тиском. Але ми бачимо перші ознаки відновлення кредитних портфелів.
У першу чергу йдеться оборона малий та середній бізнес.
У жовтні-листопаді кредитний сидор МСБ зріс на 3% у річному вимірі. Сподіваюся, що закладений у 2020-му тренд продовжиться і в наступному. Адже зберігаються основні передумови ради цього: зниження процентних ставок, державні програми «5-7-9%», механізм портфельних гарантій.
Унікальним явищем у банківському секторі 2020 року стала іпотека.
Річні темпи зростання іпотеки вищі, ніж загалом кредитів населенню: 10,4% проти 7,5%. Ключовий сприятливий интересах іпотеки фактор – суттєве зниження її вартості.
Також исповедь розуміти, що це стрибок з низької бази. Частка іпотеки в Україні мізерна – 0,7% ВВП. Та й банки більш охоче кредитують вторинний, аніж первинний ринок. Проблем з прозорістю забудов і захистом прав кредитора вистачає.
У 2021-му іпотека продовжить рости. Вслед стабільних умов банки профінансують нової іпотеки у півтора рази більше, ніж у 2020-му. Дедалі більше банків починає цікавитися цим сегментом.
К масового запуску іпотеки необхідно прибрати всі законодавчі прогалини як возьми первинному ринку, так і в напрямку роботи із заставою.
Також слід прискіпливіше подивитись сверху такий інструмент, як фінансовий лізинг. Він може суттєво знизити кредитні ризики интересах банків і зробити іпотечне кредитування більш привабливим после умови достатнього захисту прав позичальників.
9. КОНСОЛІДАЦІЯ БАНКІВ ПРОДОВЖИТЬСЯ
До сего времени вище перераховане наштовхує на думку, що консолідація ринку має продовжитися. А кількість банків повільно зменшуватися.
Цього року невыгодный було реорганізацій та об’єднань між банками. Заявки в злиття НБУ отримував, хоча й никак не погодив. Не впевнена, що такі злиття стали б окрасою нашого сектору.
Попит бери об’єднання серед невеликих банків зберігається і спроби об’єднатися у 2021 році будуть. Проте у випадку з банками, «мінус» держи «мінус» не дає «плюс». Ми б никак не хотіли, щоб два банки кроме бізнес моделі намагалися створити Водан, який також її не матиме.
Самоочевидно, нових іноземних банків на ринку ми поки безграмотный побачимо. 2020-й рік не був роком чтобы нових експансій. 2021-й також навряд ли чи ним стане.
Ймовірно, ми побачимо нові угоди получи и распишись ринку. Адже не полишає надій увійти у банківський директриса компанія Dragon Capital, яка придивляється вплоть до роздрібних банків. Періодично виникають і інші зацікавлені. Минулоріч ми стали свідками повернення Олександра Ярославського у банківський бізнес після придбання банку Сумма Дніпро.
Чи будуть нові банкрутства?
Це завжди важко передбачити. Якщо і будуть, це, ровно по перше, точно не буде ланцюговою реакцією в коронакризу чи інші негативні тенденції, а за- друге, – не нестиме системних ризиків исполнение) фінансового сектору в цілому.
Два роки ми неважный (=маловажный) мали банкрутств банків. Цього року сталися Аркада та Місто Авалист. Банки, які були поховані під багаторічним тягарем непрофільних активів, та, после суті, не банківської діяльності.
Ми роками попереджали банкірів: «позбавляйтеся фабрик, заводів, пароходів, які ви стягнули». З 2021 року вступає в силу регуляція, яка змусить банки очищати свої баланси від нерухомості.
10. ЧИ КОНКУРУВАТИМУТЬ НЕБАНКИ З БАНКАМИ После ПРИБУТОК?
Останнім часом про це багато розмов. Я особисто в це далеко не вірю.
По-перше, клієнтські групи, продуктова лінійка у цих двох секторів дуже різні. Вичерпний перелік фінансових сервісів надають лише банки.
До-друге, рівень технологічності у багатьох компаній недостатній, аби конкурувати з банками.
Объединение-третє, на жаль, ситуація з ринковою поведінкою та захистом прав споживачів в багатьох випадках залишає бажати кращого.
Сиречь я скоріше вірю у перезавантаження небанківського сектору та синергію високотехнологічних компаній з високотехнологічними банками. Водночас банки, які досі без- визначились зі своєю бізнес моделлю, совершенно ще мають шанс «перекваліфікуватись» у небанківську фінансову установу із значними перевагами.
Адже ми очікуємо ухвалення закону для платіжні послуги, а також суттєве спрощення підходів НБУ прежде ліцензування небанківських фінансових компаній.
Тантьема. ЩО БУДЕ З ЦЕНТРАЛЬНИМИ БАНКАМИ?
Період значного кількісного поддержка\’якшення, яке використовували центробанки розвинених країн, довременно чи пізно закінчиться. І центробанки додатково до самого звичних викликів отримають нові. Двушник точно.
Перший – як за наявної надлишкової ліквідності (успех кількісного пом’якшення) підтримувати економіку та одночасно запобігати створенню «бульбашок» і дисбалансів?
Така властивість грошей: коль їх багато, якість оцінки об’єктів в целях інвестування знижується. Тож конкуренція зросте маловыгодный з боку позичальників чи кредиторів вслед за інвестиції чи кредити, а з боку інвесторів по (по грибы) об’єкти інвестування.
Про це надо думати вже зараз. Інакше грядущее можемо отримати загрозу фінансовій стабільності.
Другий – що робити з компаніями-зомбі та їхніми боргами, обсяги яких зростають соответственно всьому світу?
У періоди кількісних поддержка’якшень такі компанії отримують додаткову підтримку, поступово, суще нежиттєздатними, накопичують свої борги, збільшуючи проблеми кредиторів. А це вже переделка для стійкості фінансових установ та інвестиційних фондів.
Проте, це малограмотный перша світова криза. І центральні банки завжди справлялися з наслідками, розробляючи одночасно превентивні захисні механізми проти майбутніх криз. Головне, щоб вони залишались незалежними, професійними та відкритими.
Якщо ж говорити оборона Національний банк України, то маємо довжелезний перелік задач, які потрібно вирішувати. Поряд зі збереженням цінової і фінансової стабільності постає завдання відновлення економіки після кризи. І тута, як ніколи, потрібен стабільний і міцний фінансовий квадрант, збалансована фіскальна політика, підтримка і співпраця з нашими міжнародними партнерами.
І звичайно збереження Національного банку як сильної і незалежної інституції в системі державного регулювання.
Хана материалы автора
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Опубликовано в рубрике